Это была супер игра!
Мне так нравится индастрил, что я получал оргазм практически от каждого объекта
игры... Это был совсем другой Сталкер, не похожий на другие...
1 Очень понравилось большое и плотно расположенное кол-во артефактов, а не тупое
5-15км шагание от одного к другому артефакту.
2 Поразила Лыбидь, особенно в разливе - обязательно там погуляю ещё :)))
3 После ваших рассказов о финише очень хочу посетить это поле и вышку возле
Быковни... Ирочка, я тебе позвоню.
4 Одуренные креативные артефакты и загадки
5 Ледовый стадион ночью - жестче не бывает.... туда днем страшновато зайти.
Особенно когда идешь один по лабиринтам подвала, потом останавливаешься и
выключаешь фонарик! Один чувак из нашей команде конкретно испугался, когда шел
очень тихо и наткнулся на девочку, которая спала...
6 Квест по Теремкам так себе...
7 Заброшеные дома в центре... я и не думал, что их так много...
8 Вопрос к двум пожилым женщинам при поиске парка мучителя собак:
- Скажите пожалуйста, это улица Павловская?
- Да,
- А это парк имени Павлова?,
- Да, но только не Павлова, а Павловский, в Честь Павлика Морозова.
- А тут есть старый сгоревший дом?
- Да есть, а вам зачем? Там ведь наркоманы собираются.
...и все-все-все остальное!
ЧЕ, CrazyGB
--------------------------------
Да, эта
игра была спланирована просто супер. Это прикольно, что орагнизация
сталкера становится все более и более профессионально. Вот только мне
жаль, что игроки становятся все более и более профессиональными. Игра
превращается из "народной розваги" в "народний спорт". Подмена паролей,
штаб, комманда из 18 человек. Что дальше - бег по утрам с рюкзаками,
вызубривание всех достропримечательностей в округе, ежемесячные слеты
для мозгового штурма с разгадыванием типичных артефактов? Высшая Лига.
Организовав предыдущую игру Ленька показал чего хочет: победа превыше
всего. Так не должно быть...
Я считаю, что объединение комманд было запланировано заранее. Чего бы Леньке
прибавлять себе людей просто так?
Как этого избежать?
1) согласовывать все ... как бы это назвать... (sorry) подъебки с регентами.
2) требование собраться на финише всей комманде (посмотрим потом на их штаб,
который в интернете!).
3) Побольше "случайных" бонусных артефактов, которые могут найти
новички;нелинейность игры (эта игра я так понял была абсолютно
линейная).
4) Я б запретил пользование общественным транспортом, дабы тренувати ноги"
5) Отменить артефакты, которые ищешь часами, даешь артефакты, над которыми надо
думать!
6) запрет на объединение комманд.
4 и 6 революционные, но я считаю, что они необходимы.
Кроз, CrazyGB
Очень
понравился мне почасовой отчет от Паши, выкладываю его на
этой страничке.
ЖЖ
автора:
varto_ua
Сталкер
community:
ua_stalker
Спроба
погодинного звіту
Нарешті маю трохи вільного часу, щоб і собі спробувати зробити звіт про події
тижневої давності. Тут все дуже коротко і приблизно – десята частина від того,
що було.
Щодо стратегії – штаб, ударні групи, фуйомойо. )) Вперше потребу такого
розподілу завдань було відчуто у карпатському Сталкері (за „Захаром Беркутом”) –
облом було кудись бігти, і прямо посеред сколівського базару осінило : -). Ми з
Толяничем цікавилися різними схемами зв”язку (ще з армії))), і згадали, що саме
так діє американський спецназ – кілька мобільних самостійних одиниць, які мають
можливість миттєво передавати інфу і коригуються штабними пацюками, які п”ють
каву за 120 км від операції.
Ми обговорювали ці ідеї і під час організації нашої гри. Я Бірі з ХО, здається,
казав. Була ще ідея використати партизанську схему – рівноправні групи роблять
кожен, хто що може, в рамках чітко визначеної стратегії, і постійно спілкуються
між собою. Потім все змішали докупи. Потім вобщє настала жопа.
Що ж стосується нашого поділу на команди – все було в рамках правил даної гри,
ІМХО.
Були підозри (після оголошення дати гри), що 12-та гра буде присвячена щедрівкам.
На цей випадок у нас був Прорва – старший науковий працівник Музею народної
творчості імені Івана Гончара.
Були підозри (після оголошення місця Старту), що гра буде присвячена кібернетиці
і Глушкову лічно. На цей випадок у нас був двотомник першого у світі Словника
кібернетики, виданого в Києві 1962 року. Українською, шо прикольно.
На старті все виявилось не зовсім так. ))) Ми встигли переписати номери
регентсмобіля, викурить по цигарці, отримати відзнаки за попередні ігри.
І почалось.
20:50 – миттєва нарада. Явно в інтернет! Де „Крила”? Хто облазив цю територію
перед стартом? Були десь крила? – Та хєр з крилами, в кафе! Сталкер перед милом
– явно пароль! А крила? Пох!
21:10 – команда Прорви їде до Інституту ядерної фізики на проспект Науки. Там є
реактор, може, й ядерні відходи є?
21:30 – Грабля заліз з телефону в нет. ПТОР – Пункт технічного огляду і ремонту.
Де це?
21:40 – маршрутка їде на вокзал через жопу міра. Виходимо десь на
Червонозоряному, сідаємо в тролейбус. Наші досі не можуть зменшити кегль у „нових
романах”!
21:50 – у них немає ворда!
22:05 – вмикаємо комп”ютер і прямо у верхньому одязі ліземо в нет. „Льодовий
палац”!
Півгодини скандалів, поки штабні ділять крісла і повноваження ))))
22:30 – Крила, блять! Команда Граблі їде на Жуляни. На Чайку?
22:40 – Тарас і Антон залишаються на Кібцентрі. А раптом зараз – та точно скоро
поїдем, поки маршрутки ходять! – всіх кинуть кудись у Глеваху?
22:50 – Прорви облазили весь Інститут з прилеглими територіями. Нічого немає.
Хай їдуть на вокзал, адже раптом на Глеваху? : -))))
23:00 – „Кібернетичний корпус”! Команда Каті – туди!
23:10 – Льодовий Палац дуже великий! Команда Каті – назад!!! Всі, крім Граблі,
Тараса-Антона і Прорв – в Палац!
23:30 – „Біологічний корпус”! Прорва, виїзди з вокзалу на Виставку!
00:10 – „Кріогенний корпус”! Четвертий артефакт знайдуть усімох – Катя з
товаришем до Кібернетичного!
Пробиваємо по нету кріогенний центр. На Виставці він один – там же, де й
Біолгічний корпус. Прорви, вам шукати два артефакти! На підтримку висилаємо з
Одеської Тараса з Антоном – маршрутки на Глеваху вже не ходять, а в центр ще
так.
00:45 – Грабля нічого не знайшов під Жулянами. Регенти кажуть, що Крила – це в
районі Одеської і Кібцентру. Грабля намагається виїхати останніми маршрутками.
01:05 – Прорва знаходить „Ломоносова, 75”. Пробиваємо по атласу – новобудова!
Тарас з Антоном – туди, Прорви шукають далі.
01:10 – „30 інтегрированих схем”! Всі з Льодового! Конкуренти з”явилися!!
Налякайте їх ментами!!! ШО, МЕНТИ?!!! Правда? Бля, вони зараз заважатимуть іншим
зібрати артефакти і ті подзвонять регентам, поскаржаться, і регенти їм зіллють!
Алло, Коля? Там, карочє, менти з”явилися. Так ми там лазили три години. Тобі
зараз дзвонитимуть і пробуватимуть розжалобіть. Не ведись! Почекай хоча б пару
годин.
01:15 – Тарас з Антоном зійшлися в вербальній сутичці ))) з бухими сторожами.
Команда Льоньки – до них, команда Мірика – на Виставку, чекати вказівок,
проявляти локальну ініціативу. ))
01:20 - Катя на кіберенетичному корпусі знаходить „Гастроном.Елеватор”. Це ще що
за хуйня? Хлібний магазин? Всім звертати увагу на хлібні магазини! Що тут у нас?
Ага, ПТОР! Катя, подивися там на військовій кафедрі поруч, може бути щось з
автомобілями пов”язане... Якщо нема, то до Прорви, в них ще один незнайдений
артефакт.
01:30 – Грабля доїхав останньою маршруткою до Відрадного. Поруч, на Борщазі, є
елеватор! І „Крила” ж досі не розгадані!
01:55 – Новобудова, бухі сторожі. Ми покажем, не лазьте. Прорва знаходить „1001
ніч”! Щось там ще на кафе – „1код35”. „Білий сталкер підкаже, куди йти.” Магазин
поруч (хлібний?): „34-36 КОЗЗЁК” Бляха-муха, який Коззёк? Регенти злобляться –
уважніше читайте! Штаб злобиться – уважніше диктуйте. Тим часом команда Мірика,
дізнавшись про артефакт, проявляє ініціативу і біжить на Ломоносова, 34-36.
Команда Льоньки злобиться – та тут КОЗЗЁК! А ні, „козёл”!
02:10 – на будівельному козлі у дворі студентської поліклініки на Ломоносова
34-36 - логотип. Сталкер білого кольору, не червоного! „ПТОР”. Там же автобат
десь має бути розформований і закинутий!
02:30 – знайшли автобат. Знайшли ПТОР. Починаються пошуки артефактів. А що в
штабі?
А в штабі: „30 інтегрованих схем”, „гастроном-елеватор”, „крила”. „Гастроном.елеватор”
– це, напевно, все-таки той хлібний. „Крила”? Антон із Тарасом, там на Одеській
площі є ресторан із млином – чим не крила? Подивіться, шо к чєму.
02:50 – Додумуємся до того, що „30 інтегрованих схем” – це, напевно, 30
артефактів. У пачці – „інтегральній схемі” – були артефакти. Отже, всього за гру
буде 30 артефактів. Логічно? Логічно. ))) Тепер треба ще артефакти рахувати.
29-ий означає що скоро кінець гри. : - ))))
02:54 – нарешті я зміг вийти на кухню і закурити цигарку. Гарно попрацювали,
може по конь...
02:55 – Ні фіга собі „розформований і закинутий” автобат! Ах ти ж „коззёк”! )))
Купа охорони! І конкуренти! Бля, їм точно регенти злили по Льодовому! Так, по
коньяку і ще раз зберемо всю інфу. Хто де? Які артефакти нерозгадані?
03:10 – Грабля знайшов тепле місце і відпочиває, готуючись в разі потреби
висунутися на Музей Авіації в Жуля, нах. Команда Мірика шариться по ПТОРу.
Команда Льоньки прикриває. Ми шаримося по гугл-ьорс.
03:30 – команда Прорви відпочиває на Ломоносова, готуючись висунутися на новий
артефакт. Команда Мірика шариться по ПТОРу. Команда Льоньки прикриває. Ми
шаримося по гугл-ьорс.
03:55 – Антон із Тарасом знайшли млин – там сигналізація. Команда Мірика
шариться по ПТОРу. Команда Льоньки прикриває. Ми шаримося по гугл-ьорс.
04:20 - Команда Мірика шариться по ПТОРу. Команда Льоньки шариться по ПТОРу. Ми
шаримося по гугл-ьорс. Всі злобляться. Коє-хто нагнітає, що штаб винуватий в
тому, що коє-хто не може знайти артефакту. А коє-хто – коззёк. Хочеться спати.
05:00 – „26-б. Труба” Погнали! Прорва!
05:05 – Тарас з Антоном прогрузили сторожа – він відімкнув сигналізацію і пустив
їх до ресторану з млином. Нічого не знайшли. Хай посплять. Як же ж хочеться
спати...
05:06 – „Х=9. 5/3. к/т. Ракета” Так, „к” на п”яте місце, „т” – на третє...
Катєра! Карєта! Рокєта! Щось знайоме... А, так називається частина банди ХО!
Пастка? Голос зі слухавки: „Ви шо там в штабє, спите?!!!!! Будинок 5/3 є на
карті?” Нема! Ой ні, є! У дворі між другим і четвертим!
05:20 - Хочеться спати... Ще по коньяку. Десь там, на початку Ломоносова
народився Лобановський. Може, і він якось буде задіяний? Як? Спати...
05:25 – Наші вже на місці! Поки Льонька диктує азбуку Морзе, Толянич із Ромером
пробивають ЕОМ Глушкова. „Мир!” Команда Мірика – до готелю!
Вперед-направо-наліво по проспекту! Ліземо в нет – там є ця вся азбука, нафіг
переписувати і садити телефон? Команда Прорви – вперед, на Московську площу!
05:40 – знову конкуренти! Бляха, звідки вони беруться. Ці регенти задовбали,
явно їм підказують. )))
05:50 – Грабля виходить на перші маршрутки. Гра явно виходить лінійна, хай теж
їде на Московську. А Тарас з Антоном хай їдуть... на міст через Либідь і отой
будинок величезний згорілий обшукають, на якому завжди рекламу вішають.
06:30 – довкола „Миру” все обшукано. Поруч – велике будівництво. За логікою
масового індастріалу, артефакт – там! Але його немає. Регенти сміються.
Конкуренти шастають. Хочеться спати. Капітан злобний. Матюкаємо одне одного.
Шукайте краще!
06:40 – злобний капітан знайшов якусь об”яву, прокричав щось про пральну машину.
„40-річчя, Х” 40-річчя, 9! Це прямо за Вернадкою. Прорва, давай з автовокзалу
туди!
07:00 – 40-річчя, 9. Нічого. 1 під”їзд, код 35? Не підходить. Квартира 35? Мірик
дзвонив: „Там мене так непривітно зустріли, що я туди конкурентів направив”.
Довкола купа конкурентів. Що було написано на оголошенні точно? Грабля їде на
Московську, вже в маршрутці. Поїдь до „Миру”, пробий оголошення!
07:30 – там щось було про пральну машину. Народ, подивіться, є там якісь машини
пральні? Народ злобиться. Капітан злобиться. Хочеться спати.
07:40 – Спати.
Поки я спав, наші намагалися залізти в кілька припаркованих машин, пробили-таки
„пральну машину”, швидко розібралися з переходом (Катя відволікла увагу
конкурентів), Тараса з Антоном прямо з мосту відправили на Либідь (вгору по
течії), Прорва пішов униз по течії, команда Мірика пішла верхом, Слава Попов
знайшов паркінг, Прорва поїхав до нього, Льонька бігав біля Байкова по указаніям
штаба (я, Ромер і Толянич були в комі, тому рулити всім узялася Тимошенко, і
робила це круто). Конкуренти стежать за Міриком, всі підозрюють, що регенти їм
підказують, тому Мірика з „хвостом” – в метро. В такій доброзичливій атмосфері я
приходжу в себе.
10:10 –На вулиці – дощ! Душ. Схоже, що ми таки добряче відірвалися на
Московській! Знову перші! 50 коньяку. Мертвий паркінг. Код.
10:55 - Тургенівська,15. Схоже, що скоро буде Гоголівська, 32а – він якраз
підходить під визначення „гівно, яка нас оточує”. Льонькина команда - туди.
Згорілий будинок в парку. Грабля – туди.
11:05 – Прорва знайшов карту. Віталіка – на Вокзальну, щоб узяв карту і передав
ММС.
11:15 – Явно буде задіяний довгобуд Карпенка-Карого на Львівській. Може, там і
кінець гри? Мірика – туди. Карта дуже схожа на Львівську.
11:20 – Руїни Сінного ринку. Тараса з Антоном – туди.
11:30 – Все-таки це не Львівська на карті. Може – площа Перемоги? Пробити всі
будинки з номером 69 довкола. Тургенівська, 69. Дмитрівська, 69. Артема?
11:40 – Льонька на Гоголівській. Знову конкуренти. Блять, регенти точно їх
наводять! Сцуко! Дати відсіч!!
11:55 – ситуація серйозна. Дзвоню на Гоголівську – всі кричать. Чути голос
Дімочки. „Скажені скунси”.. Льонька кричить. Нічого не зрозуміло. Пора
висуватися в поле! Одягаємося, беремо молотки!! На вихід!!!
12:20 – Дощ. Маршрутка. Настрій – зовсім не гральний. Мірик теж рухається на
Гоголівську. Зараз вийдемо на Полтавській, спустимося, дамо/отримаємо всім по
шиї, потім усі помиримося, бахнемо коньяку, подивимося, як у дворі смерека
виросла, що з Небелюком посадили у 2002-ому...
12:35 – дзвінок зі штабу. Ромер викупив, що на карті. Лук”янівка! Ми якраз
проїхали!
13:00 – Є! Четвертий код і „Підвал на Отто”. Всі на Шмідта! Граємо без капітана
– горизонтальна координація! За Родіну, за Сталкєра! Конфлікт з охоронцями.
Виклик ментів. Злоблюся, потім заспокоююся, увічливо пояснюю крізь сціплені –
щоб адреналін не розбризкати )))) – зуби, показую посвідчення „преса”,
розповідаю про кримінальне угруповання „Скажені скунси”, яке треба затримати.
)))
13:40 – Шмідта. Хтось дзвонить – артефакт „Київська Русь” на Соляній. Це з
розминки перед 11-ою грою! ))) Знаходжу Бучка, лізем із ним через паркан на
недобудовані багатоповерхівки „Еліти-Центру”. Явно десь тут. 200 квартир по 200
тисяч кожна, всі продані двічі, а деякі – тричі. 80 мільйонів. А побудували
тільки два поверхи.
13:50 – дзвонять дівчата, їх дисквалфіфкували. Нібито за нечесну гру. Ах так! От
і назва команди придумалася! :))))
14:10 – ДІТИ В ШКОЛУ! Зідзвонюємося. Спускаємося вниз, на Поділ. Потроху
приєднуються інші. Нас уже – 14. Ми – банда! Капітан - п”яний! Кудись побіг. ))
14:40 – Закинутий будинок на Фрунзе/Заводській. Нас – 17, без штабу. Склеїти
робота з інтегральних схем! Пиздець. Ми явно щось провтикали. Пох! Куди далі?
Провулок Електриків, 11.
15:10 – Забита рюкзаками маршрутка.
15:35 – Машина регентів. Це тут.
15:40 – Я в цю дірку не полізу.
15:45 – Уже всередині, на третьому поверсі, панічно клеїмо робота з зібраних з
усієї команди цигаркових пачок. Клей галімий. Пластирем!
16:10 – Два артефакти: „Електриків,36. Замок” і „Параметри”
16:30 – Сутінки. Перегруповання. Хто може йти – їде на Рибальський. Хто хоче
відпочити – їде на Контрактову і чекає вказівок. Хто втомився – їде у штаб, далі
– по ситуації.
17:15 – Кінцева автобуса №43. Рибальський. Центральний офіс „Рошен”, два синіх
чувака вовтузяться на тротуарі. Де замок? Хррррр... Знаходимо будинок, у дворі –
дитячий майданчик. Справді, замок малюсінький. „Пішохідний міст”.
17:35 – На протилежному боці Гаванського пішохідного мосту. Нічого не знайшли.
Може, ТОЙ пішохідний? Мірик з Віталіком – туди, Грабля з Бучем – тут, ми з
Сашкою – посередині. „Гастроном.Елеватор”!!!)))„Фуршет”? Коньяк, хліб, мінералка.
18:30 – Довкола елеватора нічого немає. :-)))
19:20 – Пішохідний міст. Мірик з Віталіком знайшли „Дім-Тарілка” і „Метри – це
Шутка” на сусідніх стовпах. Всередині одного зі стовпів помаранчевим балоном:
„Дом с диаметром – 400 метров. AQ” Наші, не наші? Штаб пробиває – АвтоКвест!
Коротше, якийсь тут є круглий дім-тарілка. Там, попереду.
19:50 – пробили тарілку літнього кафе. Вся обписана автоквестовськими і п”ятоелементськими
(5th) завданнями. Ледве побачили наше – 5-ий код. А має ж іще бути пункт, куди
йти далі! Мірик з Тарасом лізуть у вузесеньку дірочку в прибудові – точно там!
20:20 – все облазили – немає.
20:30 – варіант розшифровки „Метри – це шутка”. Відкидаємо „метри” від „Параметри”,
залишається „пара”. Пара будинків-тарілок! Дзвінок на Контрактову: Бучко – на
Либідську ))), Грабля – на Московський міст, пробити там всі паркінги тощо.
Можливо, нам треба буде звідси дорогою прямо на парк Дружби народів. Дзвонимо
регентам. Вони недоступні. Всі троє.
21:00 – облазили все довкола, шукаючи круглі майданчики і будинки. Нічого не
знайшли. По дорозі втрапили на парашутку. „Пара”+”шутка”!!!! Артефакт на
фундаменті парашутної вишки – „...руханів острів”.
21:20 – сидимо у кафе, сохнемо від дощу, п”ємо гарячий чай. Регенти недоступні.
21:30 – Бучко нічого не знайшов на біля тарілки на Либідській. Грабля нічого не
знайшов на Московському. Алло, штаб, проаналізуйте, де ми провтикали. Штаб уже
мертвий. Мертвий штаб. Мертвий паркінг. Мертвий артефакт. Мертві регенти. Ми
живі і злобні.
22:10 – ми не перевірили, чи було ще щось в підвалі на Отто Шмідта! Штаб?
Мертвий. Грабля недалеко звідти. Зараз заїде. Регенти мовчать. Ми злобимося.
22:15 – штаб прокинувся! Толік і Слава Попов зі свічкою замість ліхтаря біжать
на маршрутку.
22:20 – ще раз пробиваємо парашутку. Нічого. Віталік вилізає нагору. Вона
хитається і Віталік з періодичною амплітудою раз-по-разу опиняється над нами.
Світло його кишенькового прожектора теж хитається разом із вишкою.
22:25 – Нічого.
22:30 – Регенти підтвердили (через Граблю), що є другий артефакт на Шмідта!
Пакуємося, допиваємо чай, готовність до виходу.
22:50 – дзвонить один із штабних, хто лазив по підвалу на Шмідта. Просить
телефон регентів - хоче визвать на поєдинок за те, що в такій жопі заникали
артефакт. )) Ми брешемо, що регенти недоступні.
23:10 – Знайшли! „Станція метро Т...” Театральна? Не встигаємо. Та ні, Труханів
острів! Тут же буде лінія! Дивимося на карту – так і є, станція „Труханів острів”.
Хапаємо рюкзаки і тулимо з кафе. Грабля, Толік і Слава їдуть з Отто Шмідта у
штаб.
23:30 – Життєрадісно тулимо дорогою і співаємо пісні. Знову підозріле відчуття,
що гра от-от закінчиться. Грабля ж нічого не знайшов на Московському мосту, а
іншого виходу немає.
23:40 – один із найкрасивіших артефактів. Сосновий ліс, шумить і пахне як у
Карпатах, і через нього – бетонна змія мосту. Для метро і для машин. Круто! А ми
рік тому сюди купатися ходили... Охорона на диво – як для цієї гри – привітна.
Показали, де щит із планом станції.
23:45 – На щиті - два артефакти: „Діско під мостом” і „Двоповерховий вагночик”.
Підказка: „От вінта!” На телефоні залишаються дві поділки зарядки. Фігово.
00:10 – Петровський мостовий перехід (Північне залізничне кільце).
Двоповерхового вагона не бачимо. Побіжно оглядаємо і йдемо далі.
00:40 – Зупинка „Парк Дружби народів”. Льонька як корінний троєщинець розповів,
що влітку дискотека буває під Деснянським мостом. Мірик пішов на звуки музики, а
я – під міст. Звично агресивний охоронець, звично налагоджуємо стосунки.Є! На
смітнику, біля вагончику, на якому намальовані гелікоптери (от вінта!) – „Ст.Тр.Ватутіна”.
Не дивно, що грабля не знайшов. Дивлюся в карту – кінцева трамваю. Мрачне місце,
колись бував – саме для цієї гри!
00:50 – Стою на зупинці, чекаю хоч якусь маршрутку. Наші підходять. Дзвонить
Коля: „Треба ще один артефакт”. – „Та фіг з ним, що, так не пройдемо?” – „Ні. Що
було написано на метро?” – „Двоповерховий вагончик” – „Це поруч”. Шукаємо хвилин
15. Умовляємо охоронця пустити, обшарюємо весь міст. Потім всі вагончики і
фургончики довкола. Знаходимо двоповерховий уламок якоїсь хєрні. Шостий код!
01:50 – ідемо по мосту. Вітер. Холодно. Волого. Місяць тремтить у воді. Машини
фуркають, світять червоним. „Мірик, дівчата стомилися. Може, їх у машину?” – „Я
впевнений, що вони відмовляться”.
02:30 – Будівництво на будівництві. Тротуар весь у глині від будівельної техніки.
Ідемо тупо по дорожній смузі. Фари, фари. Хочеться пити.
02:40 – Кінцева трамваю. Жопа, хто ж сюди приїздить, на пустир? Кажуть, тут
метро з часом буде, на Воскресенку, до тієї гілки, що через „Труханів Острів”.
Знеможений народ лягає прямо на рейки. Обдивився праву сторону. Купа бетонних
стін і колон. Нічого.
03:10 – перейшов мостом на ліву сторону. Те ж саме. Назад, у підзмений перехід,
на паркінг. Нічого.
03:15 – знову на іншу сторону. Треба посцяти, купити на заправці води і далі
шукати. Прилаштовуюся в бетонний куток, розщібаю штани, з насолодою заплющую очі.
Розплющую їх – переді мною на стіні артефакт. „Каштанова”. Наступна зупинка!
03:20 – дзвонить Колюня. Каже, що ми по-любе не встигаємо і пропонує зійти.
Треба порадитися з усіма.
03:22 – стоїмо в теплому кафуріку на заправці і обговорюємо, як діяти. „Хай
додадуть ще годину”, „Хай дозволять машину на ділянці траси, ми ж ішли по
мосту!”, „Тупо йдемо хоч до 10-ої ранку, насрать на скарб”, „Хай беруть гроші, а
нам видають лички” ))) , „А алкоголь якийсь у них є?”
03:30 – Колюня каже, що не встигнемо ніяк. Ані на машині, ані якщо додадуть ще 2
години. Банда злобиться.
03:55 – Бухать в Биківню ніхто не поїхав, поїхали в штаб відсипатися. Таксистам
– „прямо під двері під”їзду!” )))
04:56:58 – Це – Сталкер. Все інше - ...
04:56:59 - ...спати. Спати. Спати.
|